Методична проблема

«Учитель повинен свідомо йти в ногу з сучасністю, пройматися і надихатися силами, що пробудилися в ній»

А.Дістервег

Сучасні інформаційні методики відкривають широкий простір для творчого пошуку вчителя.  Компетентнісно орієнтований підхід – один із нових напрямів розвитку змісту освіти в Україні, оскільки  компетентнісна особистість формується саме за шкільною партою.

Мій інтерес до питання компетентності не є випадковим, оскільки працюю над реалізацією методичної проблеми «Формування ключових компетентностей учнів на уроках математики шляхом активізації їх творчої діяльності»

Переконана, що активна робота кожного учня з урахуванням рівня знань, кругозору, сформованості навчальних умінь – головний напрям учительського пошуку. Урок не повинен бути солов’їною піснею вчителя, який дуже добре знає і любить свій предмет. Сучасний урок – це організація пошуку істини, спроб і помилок учнів. Педагог – головний режисер дій дітей на уроці.

Я іду на урок не демонструвати себе і свої знання та вміння, а допомогти розкритися кожному учневі. Головною метою моєї роботи є не прагнення дати дітям якомога більше інформації, а турбота про глибину і якість набутих ними знань, уміння самостійно здобувати знання та застосовувати їх у житті, бо вважаю, що учитель повинен вміти створювати ділову, творчу обстановку, вести діалог, дискусію.

«У житті немає нічого кращого, як …

          Я, як і кожен учитель, мрію мати учнів, які вміють думати. Логічне мислення — необхідна умова успішного засвоєння знань. Під час розв'язування задач навчаю учнів думати: узагальню­вати, аналізувати, розглядати варіанти, складати контрприклади, свої задачі — не лише аналогічні розібраним, але й такі, що природно випливають із правил, формул, теорем, властивостей функ­цій, які вивчають на уроці. Маючи досвід роботи, переконана, шо набагато корисні­ше розібрати декілька способів розв'язання од­нієї (не найпростішої) задачі, ніж нашвидкоруч розв'язати три або чотири схожих одна на одну.

Намагаюся  систематично «озброювати» учнів прийомами доведення (або розв'язувати задачі на доведення). Доведення за індукцією, від супро­тивного, шляхом перегляду варіантів тощо — мо­гутній засіб активізації пізнавальної діяльності не лише в процесі вивчення математики, але й ін­ших дисциплін.

Логічне мислення не можна розвинути, розв'язуючи лише стандартні задачі, навіть у ве­ликій кількості. Зрозуміло, що зосередження ува­ги лише на задачах, що потребують кмітливості й нестандартних прийомів розв'язання, не може дати бажаних результатів навчання: не маючи достатнього базового рівня знань (обчислення, пе­ретворення, навичок розв'язання основних типів рівнянь і найпростіших побудов), учні не впора­ються з багатьма запропонованими їм задачами, зокрема, із задачами контрольних робіт чи тестів, відібраних на ЗНО.

 Одним із шляхів активізації творчої діяльності учнів бачу у застосуванні новітньої технології особистісно-зорієнтованого навчання через реалізацію методу проектів, інтерактивного навчання та дослідницької діяльності ужиткового спрямування. Так, результатом експериментальної діяльності за допомогою реальних, доступних шестикласнику предметів (нитка, посуд, що має форму циліндра) стає наближене значення числа π.

Вивчаючи  тему "Числові послідовності" в 9 класі, пропоную учням роботу над проектом у вигляді трьох задач (три групи), що викликають цікавість і пробуджують пізнавальний інтерес учнів до вивчення цієї теми:

• З’ясування можливості видачі кількості зерен за винахід шахів у якості винагороди, якщо за першу клітинку треба дати 1 зернину, за другу – 2 і т.д.

• Визначення переможця при складанні угоди терміном на один місяць за щоденний обмін 100000 рублів на 1 копійку за перший день, 2 копійки за другий і т.д.

• Визначення можливості проходження 3-х метрів, якщо перший крок дорівнює 1 м, а наступні кроки зменшуються вдвічі.

В результаті даного виду роботи формується інформаційна компетентність (учні самостійно добирали потрібні джерела інформації), загальнокультурна та соціальна компетентність (учні визначали, який шлях найбільш раціональний та  вчилися організовувати роботу команди), підприємницька компетентність (презентація проекту у вигляді збірника цікавих задач з теми "Числові послідовності" та його реклама), комунікативна компетентність (обговорення ситуацій, захист проектів), компетентність збереження здоров’я (самооцінка та самопізнання, планування та раціональне використання часу).

Саме інтерактивні методи навчання є засобами для досягнення  такої атмосфери в класі, яка найкраще сприяє співробітництву, порозумінню й доброзичливості, формуванню в учнів умінь і навичок в процесі засвоєння знань. Найбільш ефективними є методи: «Мікрофон», «Прес», «Мозковий штурм», «Коло ідей» та робота в групах. Одним із активних методів, які я використовую на своїх уроках є створення проблемної ситуації, яка впливає на краще засвоєння матеріалу учнями, розвиває їх уважність, наслідком чого є висока активність учнів на уроці.

До розумової діяльності учнів також заохочує розуміння мети вивчення теми, її зв'язок з життям, практичною діяльністю. Так, починаючи тему «Координатна  площина», прошу учнів назвати приклади з життя, де положення об'єктів задається за допомогою чисел. Наприклад, місце в кінозалі, у цирку, розташування фігури на шахівниці, широта і довгота об'єктів на географічній карті тощо. Добираю цікаві завдання: на координатній системі нанести точки, послідовно з'єднавши їх. Якщо завдання виконано правильно, то в результаті утворюється малюнок.

Під час підготовки до уроку необхідно знахо­дити історичні факти та відомості, що доповню­ють зміст підручника, розкривати походження певних математичних понять і термінів, їх зв'язок з іменами видатних математиків. Тому практикую використання між предметних зв’язків з географією в 6 класі при вивченні теми «Масштаб», історією в 6 класі при вивченні теми «Додатні і від’ємні числа», з фізикою, хімією в 9 класі при вивченні теми «Відсотки», «Функції».

При вивченні теми «Прогресія» 9 клас згадую досліди подружжя Кюрі, що привели до відкриття радіоактивності і закону розпаду атому; закон вільного падіння і рівноприскореного руху.  Вивчаючи тему «Об’єм» наводжу безліч цікавих фактів, що демонструють зв'язок математики з іншими предметами шкільного компоненту (з історією – єгипетські піраміди; з образотворчим мистецтвом – особливості передавання об’ємності предметів за допомогою графіки і живопису; з англійською мовою – англійські міри об’єму тощо).

  Обізнаність з історичними фактами розширює кругозір учнів, підвищує їхню загальну культу­ру, дає можливість краще зрозуміти роль мате­матики в сучасному суспільстві, поглиблює ро­зуміння матеріалу. Необхідно заохочувати учнів до самостійної роботи з додатковою літературою, пошуку цікавих фактів з історії математики. Так, в 6 класі при вивченні  теми «Додатні і від’ємні числа» цікаві факти з історії математики, підготовлені учнями класу стали вдалим доповненням до пояснення теми.

 «Зміст для задач треба брати, наскільки це можливо, із світу, що оточує дітей: нехай вони вимірюють весь свій клас, усі лавки, двері, вікна; нехай перелічать сторінки всіх своїх книжок і зошитів; нехай підрахують свої роки, підрахують тижні, дні й години до свят і т.д.»

К.Д.Ушинський

Готуючись до уроку, завжди уявляю себе в ролі учня, аби дібрати ті методи та засоби навчання, що зможуть схвилювати вихованців, сприятимуть їх успішній діяльності на уроці. Навчатися приємно, коли відчуваєш успіх, тому створюю такі умови, за яких успіху досягають як слабший, так середній та обдарований учень (диференційовані опорні схеми, тестові завдання, домашні завдання. Ретельно обдумуючи кожен наступний урок,  шукаю відомості, які б пов’язували теоретичні знання з життєвою практикою.

Наприклад, під час вивчення теми „Площі фігур”, перед ознайомленням з площами різних фігур, пропоную учням такі ситуації:

Задача 1. Уявіть, що сільський голова та землемір видали вам ділянку землі в 25 арів такої форми: ромб, арка, трапеція.

 Як ви встановите чи має ділянка визначену для вас площу, чи ні?

Задача 2. Ви працюєте будівельником. Вас взяли на роботу і запропонували реконструювати нестандартний дах. Як ви розрахуєте, скільки грошей всього ви отримаєте, якщо оплата здійснюватиметься за квадратний метр виконаної роботи?

Навчаючи учнів розв’язувати задачі, рекомендую:

1) виконати глибокий аналіз;

2) роздробити задачу на частини, з яких вона складається;

3) послідовно розв’язувати кожну з частин, отримуючи відповідь на поставлену задачу.

Велику роль у розвитку творчості учнів відіграють задачі, які учні складають самі. Складання задачі часто вимагає роздумів, які під час розв'язку готових задач не потрібні. Тому складання задач сприяє розвитку творчого мислення учнів.

Щоб привчити учнів самостійно мислити, викликати в них віру у власні сили і розум також виховати впевненість у своїх можливостях, необхідно примусити їх пройти через певні труднощі, а не подавати все в готовому вигляді.

Переконана, що освіта, яка не вчить жити успішно у сучасному світі, не має ніякої цінності, тому вся моя педагогічна діяльність спрямована на формування відповідальної, соціально адаптованої, конкурентоспроможної особистості, здатної до саморозвитку, самовдосконалення, до творчого пошуку. Однак математична освіта в загальноосвітній школі спрямована в основному на засвоєння учнями алгоритмів розв'язування стандартних задач, а цього недостатньо для потреб практики і розвитку здібностей до самостійного математичного мислення.

До практичних задач також включаю нестандартні задачі. Це такі задачі, для яких в курсі математики немає загальних правил і положень. Тому розв’язання кожної з таких задач потребує особливого підходу, знаходження якого вимагає від учня інтенсивної творчої праці. Розв’язуючи ці задачі учень має можливість насолоджуватися власною перемогою. Адже «велику радість можна отримати лише від великої праці» (Й.В. Гете). Для таких задач використовую загальні принципи та методи розв’язання нестандартних.

З метою розвитку творчості і допитливості використовую задачі підвищеної складності, які дають можливість поглибити вивчення теоретичного матеріалу, формують працездатність, наполегливість у досягненні мети.

Розвитку логічного мислення і творчих здібностей також сприяє розв’язування задач зі спеціально допущеними помилками в умові. Деякі задачі суперечать певному математичному факту, тому одразу можна вказати розв’язок. Однак інколи умови задач тільки на перший погляд здаються помилковими, насправді ж мають розв’язки.

Коли учні стикаються із ситуаціями, запитаннями, на які вони не можуть негайно відповісти у процесі «живого споглядання об'єктів», мислення, як правило, активізується. Відчугтя тя сприймання відіграють важливу роль: допомагають думати, стимулюють мислення й символічне мовлення.

Досвід засвідчує, що проблемну ситуацію потрібно готувати. Її слід створювати усім перебігом уроку, не виключаючи мотиваційної чистини, коли учитель починає урок не з пояснення теми, а з бесіди про реальну життєву ситуацію, яку без застосування знань не можливо правильно розвязати.