«Формування ключових компетентностей учнів на уроках математики шляхом активізації їх творчої діяльності»

«Учитель повинен свідомо йти в ногу з сучасністю, пройматися і надихатися силами, що пробудилися в ній»

А.Дістервег

Сучасні інформаційні методики відкривають широкий простір для творчого пошуку вчителя. Компетентнісно орієнтований підхід – один із нових напрямів розвитку змісту освіти в Україні, оскільки  компетентнісна особистість формується саме за шкільною партою.

Мій інтерес до питання компетентності не є випадковим, оскільки працюю над реалізацією методичної проблеми «Формування ключових компетентностей учнів на уроках математики шляхом активізації їх творчої діяльності»

Переконана, що активна робота кожного учня з урахуванням рівня знань, кругозору, сформованості навчальних умінь – головний напрям учительського пошуку. Урок не повинен бути солов’їною піснею вчителя, який дуже добре знає і любить свій предмет. Сучасний урок – це організація пошуку істини, спроб і помилок учнів. Педагог – головний режисер дій дітей на уроці.

Я іду на урок не демонструвати себе і свої знання та вміння, а допомогти розкритися кожному учневі. Головною метою моєї роботи є не прагнення дати дітям якомога більше інформації, а турбота про глибину і якість набутих ними знань, уміння самостійно здобувати знання та застосовувати їх у житті, бо вважаю, що учитель повинен вміти створювати ділову, творчу обстановку, вести діалог, дискусію.

          Я, як і кожен учитель, мрію мати учнів, які вміють думати. Логічне мислення — необхідна умова успішного засвоєння знань. Під час розв'язування задач навчаю учнів думати: узагальню­вати, аналізувати, розглядати варіанти, складати контрприклади, свої задачі — не лише аналогічні розібраним, але й такі, що природно випливають із правил, формул, теорем, властивостей функ­цій, які вивчають на уроці. Маючи досвід роботи, переконана, шо набагато корисні­ше розібрати декілька способів розв'язання од­нієї (не найпростішої) задачі, ніж нашвидкуруч розв'язати три або чотири схожих одна на одну.

Намагаюся  систематично «озброювати» учнів прийомами доведення (або розв'язувати задачі на доведення). Доведення за індукцією, від супро­тивного, шляхом перегляду варіантів тощо — мо­гутній засіб активізації пізнавальної діяльності не лише в процесі вивчення математики, але й ін­ших дисциплін.

Логічне мислення не можна розвинути, розв'язуючи лише стандартні задачі, навіть у ве­ликій кількості. Зрозуміло, що зосередження ува­ги лише на задачах, що потребують кмітливості й нестандартних прийомів розв'язання, не може дати бажаних результатів навчання: не маючи достатнього базового рівня знань (обчислення, пе­ретворення, навичок розв'язання основних типів рівнянь і найпростіших побудов), учні не впора­ються з багатьма запропонованими їм задачами, зокрема, із задачами контрольних робіт чи тестів, відібраних на ЗНО.